Формування культури мислення молодшого школяра на уроках математики

ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ МИТНИК,

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри методики і психології

дошкільної і початкової освіти

ІППО КМПУ імені Б.Д. Грінченка

Формування культури мислення

 молодшого школяра на уроках математики

    Навчання математики насамперед має сприяти формуванню культури мислення  молодшого школяра, а саме:

·     дослідницького інтересу, прагнення до пошуку;

·     аналітичності розуму, логічного, дивергентного мислення;

·     якостей мислення: гнучкості, самостійності, критичності;

·     інтелектуально-творчих умінь: уміння планувати свої дії на декілька кроків вперед; уміння розмірковувати; уміння знайти конструктивне рішення проблеми.

       Сформувати культуру мислення можна за умови організації навчально-творчої діяльності учнів на уроках математики. Навчальна творчість на уроках математики – це вид діяльності, спрямованої на розв’язування навчально-творчих завдань. До навчально-творчих завдань ми відносимо: комбіновані завдання, завдання з логічним навантаженням, завдання з паличками, завдання на конструювання, на кмітливість. Творчість як створення чогось нового ми розглядаємо на суб’єктивному рівні, коли дитина відкриває виключно для себе щось нове: арифметичну властивість, певну закономірність, новий спосіб розв’язання задачі тощо. Від таких «відкриттів» діти отримують велике інтелектуальне задоволення, справжню насолоду, у них поліпшується настрій. Чим більше створюватиметься для учнів ситуацій утруднення, які вони спроможні подолати, тим частіше вони переживатимуть радість відкриття, тим інтенсивніше у них розвиватиметься інтерес до знань. Отже, результатом навчальної творчості є самовдосконалення, саморозвиток особистості.

       Розкриємо зміст понять: завдання з логічним навантаженням, завдання комбінованого характеру.

       До завдань з логічним навантаженням ми відносимо завдання, в яких зв’язки між даними і шуканим висловлено нечітко. Тому в процесі роботи необхідно розкрити і встановити існуючі зв’язки. Успішне розв’язання зазначених завдань залежить від  вміння учня логічно і творчо мислити, бути кмітливим, здатності вести цілеспрямований пошук плану, будувати складні судження – міркування зі сполучниками: і, чи, якщо, ... то. 

     Знання й уміння, якими оволодівають учні на уроках математики, щодо розв’язування завдань з логічним навантаженням не виходять за межі Державного стандарту початкової загальної освіти з математики. Так, у змістовій лінії „Властивості та відношення предметів” пропонуються задачі, у яких зв’язок між предметами передано за допомогою відношень „більше”, „менше”. Змістова лінія „Числа і дії над ними” проходить наскрізною через весь початковий курс математики. У цю змістову лінію ми включили такі завдання з логічним навантаженням: «задачі, які розв’язуються з кінця», «задачі на знаходження доданків при відомому значенні суми», «задачі, на планування найгіршого варіанту”, „парність чисел”, „задачі на справедливий розподіл предметів”, „ряди чисел”, „одним розчерком”, „зашифровані дії: числові ребуси”, „завдання з паличками”. У змістову лінію „Рівняння і нерівності” ми включили „задачі на знаходження маси тіл”. Зазначені завдання пов’язані з арифметичним матеріалом. Для їх розв’язання діти повинні володіти певними обчислювальними навичками. У змістовій лінії „Геометричні фігури та їх властивості” розглядаються завдання з паличками, задачі на розрізання. Це задачі на моделювання, на пошук нового конструкторського вирішення, на винахід нових конструкцій, нових засобів діяльності. Розв’язування таких задач сприяє розвиткові просторових уявлень дітей, пошуково-перетворюючого стилю мислення.   

     Методика роботи над завданнями з логічним навантаженням розкрита  у навчальному посібнику: Митник О.Я. Логіка на уроках математики. Методика роботи над завданнями з логічним навантаженням у курсі математики початкових класів. – К.:Початкова школа, 2004. – 104 с. (Рекомендовано МОН України, лист № 14/18.2 – 1945 від 19.11.2003 р.)   

         

     До завдань комбінованого характеру ми відносимо завдання, для розв’язання яких учневі необхідно використати знання з кількох тем чинної державної програми з математики.

    Завдання комбінованого характеру ми розподілили на чотири блоки.            

          До першого блоку завдань комбінованого характеру відносимо завдання, в яких за допомогою кругів Ейлера треба зобразити співвідношення між обсягами понять, а потім, використовуючи запропоновані поняття, скласти просте чи складне розповідне речення (судження) з даними узагальнюючими словами. 

До другого блоку завдань комбінованого характеру відносимо текстові арифметичні задачі.

Третій блок завдань комбінованого характеру – завдання з іменованими числами.

Четвертий блок завдань комбінованого характеру – завдання, пов’язані із знаннями властивостей арифметичних дій.

     Методика роботи над завданнями комбінованого характеру розкрита у навчальному посібнику: Митник О.Я. Навчально-творча діяльність молодших школярів на уроках математики. – К.:Початкова школа, 2005. – 96 с. (Рекомендовано МОН України, лист № 14/18.2 – 2293 від 27.10.2004 р.)    

          Створити на уроках математики ситуації утруднення, організувати навчально-творчу діяльність допоможе вчителеві початкових класів навчальний посібник „Творча математика”. Посібники „Творча математика. 2 клас” та «Творча математика. 3 клас» започатковують цілісну систему роботи над творчими завданнями з математики ( з другого по четвертий клас) за змістовими лініями, визначеними Державним стандартом початкової загальної освіти з галузі „Математика”. Матеріал посібників можна використовувати як доповнення до чинних державних підручників з математики або для гурткової, позакласної роботи з математики  (одна година на тиждень з другого по четвертий клас). 

Матеріал у посібниках подається за принципом поступового ускладнення матеріалу, циклічної побудови змісту навчання.

        Матеріал посібника допоможе вчителеві розв’язати такі завдання.

1.     Ознайомити учнів з основними видами завдань з логічним навантаженням, шляхами і способами їх розв’язання.

2.     Формувати вміння раціонально організовувати мислительну діяльність, розмірковувати, робити висновки, доводити.

3.     Розвивати логічне мислення, просторові уявлення, винахідливість, кмітливість, зосередженість під час розв’язування практичних завдань.

     Зміст кожного завдання посібника дає змогу учням включати в пошук розв’язання дотепні міркування і певне розмірковування, цілісно і синтетично уявити і, завдяки цьому, глибоко вникнути в ситуацію, спланувати свої дії на три-чотири кроки вперед, передбачити результат (навіть і негативний) і на основі цих вмінь - вибрати ланцюжок дій, який найбільш швидко та економно приведе до очікуваного результату.

      Успішне оволодіння навчальним матеріалом посібників допоможе учням вийти на високий рівень навчальних досягнень з математики.